Урок попередньої мобілізації

Недавно розмовляв з двома бійцями 5-го "Прикарпатського" територіального батальйону (вже колишніми). У воєнкоматі обіцяли їм службу на теренах рідної області, - а в результаті вивезли аж під російську границю! Ще коли відправляли на фронт, то якийсь високий військовий чин  у своїй промові постійно звертався до них: "Добровольці!" Це було б смішно, якби не так гірко.Обманули, "розвели як котят" з особливим цинізмом... Вивезли жовтими "шкільними" автобусами аж на Донбас, кинули з автоматами під "гради" без жодної підтримки артилерії, без танків...

І під щільним артобстрілом хлопці прозріли! "Ми викликались захищати рідний край, а не вчити когось жити на чужій землі". Тим більше, що мешканці Донбасу робили рівно те саме, що перед тим чинили на Галичині (в середині лютого 2014) місцеві "революціонери" - захоплювали споруди прокуратури, міліції, СБУ, забирали там зброю... А потім з тією зброєю  донбасці виступили проти київських узурпаторів . (Нагадаю, перед тим узурпатори внаглу розтоптали  Конституцію і домовленості, підписані в присутності міністрів ЄС...) Вояки 5-го батальйону резонно задались питанням: "Ну  якого милого захищати  якихось шулерів і кидал, цепних псів Заходу? Життя дається один тільки раз - і ним можна розпорядитися набагато мудріше і приємніше, ніж убивати своїх співгромадян за незрозумілі інтереси мільярдерів. Притому сильно ризикуючи бути убитим, Іловайськ тому підтвердження."

Хлопці не тільки зберегли собі життя. Вони дали нам урок. Урок здорового глузду.