Хтось каже: "Бог нас любить"?

Хтось каже: "Бог нас любить"? Ні, Бог до нас ставиться по-різному. ;) Ось уривки з мого роману (Найк Велес, "Свідки Абрахама", вид-во "Гостинець", м. Івано-Франківськ, 2003) як свідоцтво, що з Богом - все складно. "… Скажіть, якщо до людей в Біблії пророками Єгови чи так само апостолами Христа ставиться вимога: “якщо ти можеш (чи там знаєш) чинити добро, а не чиниш – маєш гріх”*… то чи не грішний ваш Бог у світлі цих слів? – він же, за вашими постулатами, Всемогутній, він увесь Всесвіт “сотворив”, – то чому ж тоді стільки зла навколо… повсюди?.. “любов же ближньому зла не чинить”, – так стверджує біблійний автор** – і якщо Єгова помилився, то як тоді бути із виправленням помилок?.." (* – порівняйте: Євангеліє від Матвія, 3:10 “…кожне дерево, яке не дає доброго плоду, зрубають і у вогонь вкинуть…; послання Якова, 4:17: “Отож, хто знає, як чинити добро, і не чинить, тому гріх”. ** – Послання апостола Павла до Римлян, 13:10 (порівняйте також в цьому ж Посланні вірші 12: 9, 10 і 1-ше послання ап. Івана, 4:8 “Бог є любов…”). ""скажіть лиш мені, яка доцільність була у всесвітньому потопі, коли потопились усі тварини суші і всі люди, крім окремих обраних? – і що, хіба люди стали після цього кращі?… і хіба світ став після цього кращим?.. що, це так дуже премудро – насилати на усе живе наглу і страшну смерть?.. це такий розумний ваш Бог?.. він же автор першого глобального теракту!.. – і подумати тільки – зайці, прекрасні козулі, зебри, коні, кішки, собаки, маленькі діти врешті-решт потопились, – а акули, крокодили, щуки, окуні, різні там піраньї – вони ж не потопились! – і влаштували собі райський бенкет… для кого потоп, а для акул – Боже обдарування… воістину, дивно всепремудрий ваш Бог!.. тільки схибнутий трохи в сторону тиранії… а, власне, про перший теракт у вашій Біблії написано вже на початку… в такому ось сенсі: “ваша поведінка (ваша цікавість, і непослух, і самоуправство) мені (Богові) дуже не сподобалися, – і я, ваш Творець, прирікаю вас сьогодні чи там через деякий час на смерть…” – і тому, пише Біблія, з того часу люди всі підряд помирають… шлях їх, як кажуть у народі, трафляє… а де, я хочу вас запитати, педагогічний, так би мовити, виховний такт… де терплячість?.. де просте милосердя?.. і невже це такий божественний спосіб виховання?.. хіба такий повинен бути “священний” спосіб виправлення поведінки... своїх дітей, своїх творінь.. через нищення?.. хіба не можна було вдатися до людянішого способу виправлення тієї клятої поведінки, лише потрібно було убивати?.. а ви кажете: “Бог нас любить…” (Найк Велес, "Свідки Абрахама"). “До чого ж фанатичні ці свідки Єгови… – коментувала полеміку Марина, трохи відійшовши, – вони думають, що володіють істиною в останній інстанції… треба час від часу дивувати їх “істинами” з їхніх же “неперевершених” Писань… акулами, я думаю, вони були вражені… аякже, таке глобальне і страшне “покарання нечестивців”, – і тут же райський стіл для акул із досить-таки безневинних кізочок і зайчиків, та ще й людських діток (це можна сприймати в прямому і переносному смислі – в нашому суспільстві під час оцього потопу-перебудови-реформування акули-олігархи теж наживаються за рахунок нещасливішої братії – “цапів відпущення”…) – дуже вдалий божественний виховний захід! – і, головне, нічого цим радикально не було змінено, людство не позбулось “гріховності” – засумніваються вони у Всепремудрості і Всеблагості свого Ідола…" (Найк Велес, "Свідки Абрахама").

БРЕХЛИВІ ЦИНІЧНІ МАЙДАУНИ - у всій красі

Когда-то чешский писатель-антифашист Юлиус Фучик (1903-1943), погибший от рук немецких нацистов, писал: "Каждый мошенник раccчитывает на плохую память того, кто должен быть обманут."
http://nikeweles.blogspot.com/2014/03/blog-post_20.html

От вони - БРЕХЛИВІ ЦИНІЧНІ МАЙДАУНИ - у всій красі:

Думки з приводу літературної презентації

Учора на презентації в книгарні "Є" письменник і поет Юрко Іздрик був особливо мистецьки наснаженим і просто промінився філософською енергією. Красиво оформлена збірка його віршів "Календар любові" вартує, аби стати настільною - таким собі поетичним часословом для любителів філософії і літератури, філософії-в-літературі etc. Щодо самої презентації, то Іздрик "сильон": тільки від такого митця-мислителя можна почути, що батьківщина - по-справжньому лише під твоїми стопами, ну ще - твоя сім'я, ну ще - твоя квартира, твій балкон ))) (сталось так, йому двічі не пощастило з батьківщиною - спершу з СРСР, а потім і з самостійною Україною), що так звані "революції" на Україні ("граніту 1991 р., помаранчева 2004 та євромайдан 2014) - "ні про що" (треба розуміти - не для простих людей, не для народу як такого), і взагалі - всі їхні АТО гімна варті... P.S. єдине, з чим не зовсім погоджуюсь з Іздриком (може, ще наївний трохи я? ;) ) -то це якраз тема батьківщини. Вважаю, що Батьківщина - це доля і вирок. Якщо тобі не пощастило з батькіщиною - значить, тобі не пощастило зі світом і з Богом. А це ж не так. Ти народився - значить, уже на дорозі успіху. В нашій життєвій пригоді, нмд, Батькіщина - се дар людства, зокрема, твого рідного народу тобі, це ті обставини, які зумовили твоє зростання і в яких ти повинен відстояти життя і віру в божественне начало і завершення. Є ж бо іще Батьківщина (з великої літери), Родіна - як людська спільнота на певній території, у котрої значно більші шанси вистояти перед конкурентами, ворогами/варварами. Тому я пишаюсь, що народився в СССР. Тому протестую проти гибельного шляху української хунти.

Александр Дугин - Философия постмодерна

Отличная лекция. Прекрасно! Чётко, грамотно, доходчиво!

https://www.youtube.com/watch?v=kSFt_uHvw1U

Субъективизм же Дугина присутствует разве что в таком моменте. Дугин говорит: "Бог премодерна - живой, чудотворец",  а своё творение Бог (ясно, что миф о Боге) оценивает как "хорошо". Ницше же критикует человека модерна и желает видеть Сверхчеловека."

Но вот здесь-то и вопросы:
1) а как человек модерна оценивает то, что сделал Бог? (в частности, как оценивает сотворённое Богом  сам Ницше?)
2) зачем тогда надо было разоблачать мифы премодерна, исправлять сотворенное уже в эпоху модерна,  если изначально всё сотворено "хорошо"?

Ответы очевидны:
Человек модерна явно не удовлетворён созданным (то есть он оценил Создателя явно не отметкой "хорошо", даже "удовлетворительно" не поставил), не удовлетворён и мифами премодерна. Сам модерн потому и возник, что надо было совершенствовать, улучшать созданное. Отсюда прогресс, совершенствование (в т.ч. и "само-"), гуманизм, переоценка ценностей... Много философов и писателей модерна высказывались примерно, как Ремарк: "Жизнь так плохо устроена, что она не может на этом закончиться..."

Згадуючи великих

Эрих Мария Ремарк 

"Три товарища" 

"— Да, Пат, — сказал я и взял ее горячую руку. — Если бы мы с тобой создавали этот мир, он выглядел бы лучше, не правда ли? 

Она кивнула: 

— Да, милый. Мы бы уж не допустили такого. Если б только знать, что потом. Ты веришь, что потом еще что-нибудь есть?

— Да, — ответил я. — Жизнь так плохо устроена, что она не может на этом закончиться. 

Она улыбнулась: 

— Что ж, и это довод. Но ты находишь, что и они плохо устроены? 

Она показала на корзину желтых роз у ее кровати. 

— Вот то-то и оно, — возразил я. — Отдельные детали чудесны, но всё в целом 

— совершенно бессмысленно. Так, будто наш мир создавал сумасшедший, который, 

глядя на чудесное разнообразие жизни, не придумал ничего лучшего, как уничтожать ее. 

— А потом создавать заново, — сказала Пат. 

— В этом я тоже не вижу смысла, — возразил я. — Лучше от этого она пока не стала..."

Праздник Победы

Праздник Победы в Ивано-Франковске (9 Мая 2015 г.)

Возложил цветы к монументу Славы.

П.С. И добавили мы, франковчане, ещё георгиевских ленточек - в пику бандеровским нацистам! ))) НАЦИЗМ - НЕ ПРОЙДЁТ! УКРАИНСКИМ РУСОФОБАМ - ПОЗОР!

ЭТО ЕВРОПА ПОТЕРПЕЛА ПОРАЖЕНИЕ! А НАМ, УКРАИНЦАМ, НЕЧЕГО ОТКАЗЫВАТЬСЯ ОТ ПОБЕДЫ!

 "В отличие от СССР, Европа проиграла войну, а потому ей и нечего праздновать 9 мая".

Об этом на пресс-конференции в Киеве заявил известный украинский историк, директор Института археологии НАН Украины, академик Петр Толочко, отвечая на вопрос, есть ли необходимость сегодня переосмыслить наше отношение к Победе в Великой Отечественной войне и признать эту дату днем примирения.

«Это Европа пусть меняет свое отношение, она потерпела поражение, – подчеркнул академик. – Вся Европа потерпела поражение: и наши братья болгары, и румыны, и венгры, и все, кто шел на Советский Союз. Вот они пусть думают. Не приезжают праздновать – и Бог с ними. Им и нечего праздновать. А мы-то должны гордиться этой великой Победой».